Обліково-аналітичне забезпечення управління використанням і відтворенням природно-ресурсного потенціалу

Природно-ресурсний потенцiал - це комплексне поняття, що характеризується багатогранністю та взаємообумовленістю основних його компонентів. Розглядаючи його як єдину систему, сформовану на основі внутрішніх взаємозв’язків усіх структурних елементів та їх зв’язків із зовнішнім середовищем, у першу чергу, потрібно акцентувати увагу на динамічності даної системи, на безперервності даних зв’язків і на постiйних кiлькiсних та якiсних змiнaх [1, С. 14]

При цьому упрaвлiння використанням та в1дтворенням природно-ресурсним потенцiaлом повинне враховувати iнформaцiйнi потоки - вщ збору даних про природно-ресурсну базу до оцiнки впливу екологiчного фактора. Це має забезпечити прийняття оптимальних управлінських рішень у галузі природокористування. Найвагомішою при врахуванні інформаційних потоків є проблема інтеграції екологічної інформації з економічними показниками та навпаки. Розв’язання цього завдання базується на основі екологічного моніторингу, збільшенні масиву шформацп про стан i динaмiку природно-ресурсного потенцiaлу, якiсть та продуктивність навколишнього середовища, споживання і відтворювання екосистеми на локальному, регiонaльному та нaцiонaльному рiвнях.

Облiково-aнaлiтичне забезпечення полiпшуeться через розширення інформації якісними параметрами природних ресурсів, що конкретизує і підвищує дієвість управлінського впливу на ці процеси. Структуризація показників, які відображають стан формування, використання і вiдтворення природно-ресурсного потенцiaлу (рис. 1) покликана деталізувати його як об’єкт управління й оптимізувати створення стратегічних планів щодо його оптимального ресурсокористування та вiдтворення його aсимiляцiйних можливостей на усiх рiвнях упрaвлiння.

Еколого-економiчний тдхщ до розвитку природно-ресурсного потенцiaлу зумовлюе нaявнiсть системи еколого-економiчних покaзникiв, яка полягає в формуванні фундаментального інформаційного забезпечення нaпрямкiв руху використання та вiдтворення природно-ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами для екологічно сталого соцiaльно-економiчного розвитку. Анaлiтичне досл^дження передбачає диференціацію цілей і завдань відповідно до об’єктів і етапів його проведення.

Рис. 1.13. Система облiково-аналiтичного забезпечення управлiння використанням i в^дтворенням природно-ресурсного потенцiалу (розроблено автором)

Для формування комплексно! системы еколого-економiчних показників необхідно дотримуватися принципів економічного аналізу, серед яких слiд видiлити наступнi [2, 3]:

– репрезентативність (охоплення системою показників усіх сторін діяльності підприємства, стадій виробничого циклу, взаємодії з його мiкросередовищем);

– відображення за допомогою системи показників усіх проблемних аспектів діяльності підприємства, які можуть бути вирішені за допомогою ефективного використання та відтворення природних ресурсів i застосування ресурсозберiгаючих технологiй;

– відображення через показники всіх наслідків реалізації комплексу ресурсозберiгаючих заходiв на пiдприeмствi;

– доступність і достатність інформації, що надходить через показники, для оперативного управління природокористуванням на пiдприeмствi;

– гнучкість (можливість інтегрування комплексної системи показників ресурсозбереження до існуючої інформаційної бази, що має супроводжуватися якнайменшими змінами в існуючій системі статистично! звiтностi тдприемств);

– взаємодія підприємства з природним середовищем, що обумовлює врахування двох принципових напрямків створення системи еколого-економiчних показникiв: екологiчного навантаження, що створюе економічна система та реакції природної системи (включаючи асимiляцiйний потенцiал);

– забезпечення цілісності природного середовища, що передбачає досягнення природної рівноваги, як основного засобу встановлення симетричності процесів, що протікають в екосистемах, суспільстві та економіці;

– порівнянність (забезпечення єдності об’ємних, вартісних, якісних, структурних факторів, часових періодів, вихідних умов функціонування виробництва, методика обчислення показників);

– об’єктивність використовуваних показників;

– усунення дублювання даних;

– швидкість одержання показників;

– екодеструкція, що передбачає зменшення або заміну виробництва товарів, споживання яких негативно впливає на навколишнє середовище.

Сучасне підприємництво є структурою, яка реалізує через свої технології та системи управління ідеологію технічної культури. Проте, щоб екологізувати технології та систему управління підприємством, необхідно розробити єдині підходи до обліково-аналітичного управління екологічним стану підприємства. Екологобезпечні підприємства повинні відповідати наступним вимогам: раціональність споживання ресурсів, низький рівень енергоспоживання, мінімум забруднюючих речовин, мінімум відходів виробництва.

Використана література:

• 1.    Пономаренко Т. І. Управління відтворенням лісових біологічних активів: обліково-аналітичне забезпечення : монографія / Т. І. Пономаренко, В. К Савчук. – К. : АграрМедія Груп, 2010. – 218 с.

• 2.    Тихонов А. Г. Наукові засади сталого розвитку землекористування: індикація соціального стану та індикаційна модель / А. Г. Тихонов, Н. В. Гребенюк , О. В. Тихоненко, В. П. Феденко // Землевпорядкування. – 2003. – №2. – С.8–19.

• 3.    86. Павлов В. І. Економічний потенціал регіону: діагностика та реалізація : монографія / В. І. Павлов, С. О. Лукін. – Луцьк : Надстир’я. – С. 13.

«Экономика и социум» №12(31) 2016