Европалата выставила оценки университетам

Актуальність (Introduktion). Нині в українській системі освіти набувають широке застосування рейтинги, можна навіть говорити про моду на них. Ця тенденція повторює світовий тренд, який почав набирати оберти ще в 1980-х роках і наразі підібрався до деякої вершини свого розвитку, обумовленої появою світових рейтингів університеті. Використання рейтингів у сфері освіти видається «природнім», оскільки невід’ємною характеристикою освітньої системи є нарахування «балів», тобто, співставлення значень рангової шкали з деякими якісними характеристиками студента чи школяра, що дає можливість класифікувати студента за рівнем знань. Разом з тим, ця система оцінювання має і загальновідомі недоліки, пов’язані з неможливістю зафіксувати якісні нюанси вимірюваної характеристики, і часто потребує додаткових пояснень і градацій, у результаті чого з’являються оцінки штибу «п’ять з мінусом» або «одинадцять з плюсом», а викладачі закликають студентів «не зациклюватись на оцінках» (Rapoport, 1999). Неважко здогадатись, що подібні обмеження містять в собі і нинішні численні рейтинги в освіті.

Втім, коли мова йде про рейтинги університетів, керівники та інші зацікавлені особи часто не враховують обмеження будь-якої шкали. Вони сприймають рейтинги виключно серйозно, як природну характеристику. При цьому, на думку багатьох дослідників і особливо керівників у сфері освіти, рейтинги навчальних закладів у якості інструменту оцінювання, порівняння і управління «прийшли всерйоз і надовго» і викликають у різних соціальних акторів помiтний ентузiазм i iнтенцiю до Ух використання. Все це, зпдно з «теоремою Томаса» (подія, що сприймається як реальна, реальна за своїми соціальними наслщками) може спричинити значний вплив на освiтню систему.

За даних обставин видаеться важливим вивчити, - у першу чергу, - досвiд складання і критику існуючих рейтингів університетів, зокрема, світових, котрі мали i мають найбiльший за масштабом вплив на освiтнiй процес i методи його вивчення, оцінювання і управління, а також можливі ефекти від застосування рейтингiв. Вказанi завдання розглянутi у данiй статтi.

Аналіз останніх досліджень та публікацій (Analysis of recent researches and publikations) . Загальновiдомим е те, що лише випускники окремих ВНЗ УкраУни користуються високим попитом на ринку працi. Крiм цього, багато роботодавцiв, навiть за умови наявностi вiльниx посад, в^дмовляють випускникам у прийомi на роботу з мотивiв наявностi "диплому не того навчального закладу" попри те, що всi лiцензованi та акредитованi ВНЗ УкраУни видають своУм випускникам дипломи единого державного зразка. Наявна вiтчизняна мережа ВНЗ видаеться недостатньо результативною й ефективною через уу "замкнутiсть у собi", що виявляеться в невiдповiдностi навчальних програм та квалiфiкацiй запитам суспiльства. Крiм того, не здiй-снюеться постiйний монiторинг якостi вищоУ освiти, оцiнювання дiяльностi навчальних закладів та оприлюднення його результатів.

Сучасний унiверситет свiтового класу передбачае реальне й вiдчутне перебування вiдповiдного науково-виробничо-освiтнього закладу в глобаль-ному просторi. Тому успiшна iнтернацiоналiзацiя - це необxiдна передумова входження до елiтного клубу лiдерiв сучасноУ освiти й науки. I якщо доне-давна рiвень iнтернацiоналiзацiy вимiрювався вiдсотком iноземниx викладачiв та студентiв, то протягом останнього десятилiття виникае та активно форму-еться новий модус iнтернацiоналiзацiy, система мiжнародниx унiверситет-ських рейтингiв, якi одночасно виконують роль "суддi та медiатора" сучасноУ академiчноУ ойкумени. Справдi, iнструментальна мiсiя рейтингiв полягае в то-му, щоб порiвнювати навчальний та дослiдницький потенцiал унiверситетiв i тим самим визначати шляхи Ух реформування й подальшого розвитку. Та, що ще важливiше, у процес цього порiвняння рейтинги констатують змiстовне поле "iдеального типу" (у веберiвському розумiннi цього термiну) сучасного yнiверситетy як навчального, науково-дослщного та iнновацiйного центру сyспiльства знань [4].

Як i будь-який соцiальний простiр, глобальний освiтнiй простiр мае тенденцiю до утворення власних iерархiй та, вiдповiдно, формуе певну технологiю лептимацн присyтнiх у ньому нацюнальних уыверсителв як елiтних (кращих, провiдних), так i звичайних (пересiчних). Створення глобального освiтнього простору передбачае входження до нього кращих нацюнальних yнiверситетiв, тож знаходження iнстрyментy об’ективного визначення "кращого серед кращих" е пiдставою для лептимацн де-факто iснyючих iерархiй.

Традиційно, в світових рейтингах вищих навчальних закладів перші місця посідають американські й англійські університети. Ці навчальні заклади мають найбiльшi технiчнi бази i сyчаснi аудиторн. 1снуе близько десяти рiзних рейтингiв вищих навчальних закладiв свiтy. Найбiльш вiдомi рейтинги yнiверситетiв:

Академiчний рейтинг yнiверситетiв свiтy, який складае ескпертна група 1нституту вищоУ oceimu Шанхайського yHieepcumemy (Institute of Higher Education of Shanghai Jiao Tong University). Початкова мета цього дослідження - порiвняти китайськi вищi навчальн заклади з европейськими. Потiм список кращих університетів, за версією Цзяо Тун, став одним з авторитетних рейтингів, до якого мріють потрапити багато навчальних закладів світу. Університети оцінювалися за чотирма параметрами:  кількість досліджень, проведених навчальним закладом і кількість випускників, які отримали різні премії, а також площа yнiверситетy, публ^ацн в жyрналi «Nature and Science». Розглянемо бiльш детально складові Шанхайського рейтингу . Він побудований на базі чотирьох, як вже було зазначено, основних критеріїв, важливість яких виражена в кількісному (відсотковому) показнику:

• -      якiсть освiти -10%;

• -      якiсть викладачiв-професорiв - 40%;

• -      результати наукових дослiджень - 40%;

• -      академiчна yспiшнiсть вiдповiдно до розмiрy закладу -10%.

Надалі ми посилатимемося на академічну освіту, успішність і кар'єру, які в свiтi пов'язують тiльки з дiяльнiстю в межах yнiверситетiв. У критернв - свое наповнення, тобто показник, за яким відбувається відбір. Так, якість освіти визначає якість випускників, що виявляється в тому, якого успіху вони змогли досягти в своєму житті завдяки освіті, отриманій у тому чи іншому університеті.

Перш за все, береться до уваги елемент самооновлення і розвитку академічної освіти, тому цей критерій якості освіти засвідчує кількість випускників закладу, що отримали за свої досягнення протягом кар'єри щонайвищі галузеві відзнаки та Нобелівську премію.

Далі береться до уваги якість професорів або ж якість навчання в університеті. Цей критерій поділяють на два показники. Перший - це кількість професорів, які отримали щонайвищі галузеві нагороди і Нобелівські премії й активно викладають студентам в університеті. Цьому критерію надається 20 відсотків ваги. Другий - так звані широко цитовані дослідники у двадцяти одній розширеній категорії досліджень плюс мистецтво, гуманітарні й соціальні науки (Highly cited researchers in 21 broad subject categories). Цьому показнику надають також 20 відсотків ваги. Бути широко цитованим автором означає, що його наукові досягнення є важливими і впливають на пошукову діяльність більшості його колег у галузі незалежно від місця, де вони працюють.

американські університети домінують серед найкращих університетських закладів? Цікаво, якщо проаналізувати ці 37 університетів з 50 найкращих, то серед них переважають приватні дослідницькі університети. Зокрема найвідоміші: Гарвард, МІТ, Йейль, Стенфорд, Прінстон, Колумбія, хоча є серед чемпіонів і деякі державні університети, наприклад, Університет штату Каліфорнія в Берклі.

Принципові ознаки цих університетів наступні:

• -    автономія і відповідальність за всі аспекти діяльності;

• -    пріоритет наукових досліджень над викладанням за підручниками;

• -    сильні магістерські й докторські програми, що базуються винятково на дослідницькій роботі (Ph.D. Programs);

• -    прозора система швидкого кар'єрного зростання (Tenure track);

• -    розгалужена експертна мережа, що забезпечує рецензування і професійну оцінку всіх робіт (Рееr review process);

• -    об'єктивні критерії оцінки якості праці, що базуються на прозорій світовій системі критеріїв;

• -    відповідність якості й результатів досліджень посадам і грошовій компенсації;

• -    незалежність і відповідальність професорів.

Символічним є той факт, що Європейський Союз відреагував на домінування американських університетів у світовому освітньому просторі Болонським процесом, метою якого є підтягування європейської освіти до американського стандарту. Цікаво, а яка ж географія кращих університетів світу за показниками Шанхайського рейтингу?

Америка. Чільну позицію за кількістю найкращих вищих учбових закладів світу посідають США. Більше чверті (62 із 200) університетів, що входять до рейтингового списку, розташовано в США. Бiльш того, вони пости ciм позицiй у десятці найкращих. Перше місце у світовому рейтингу за правом належить Гарварду. І це не дивно: він приваблює найталановитіших студентів і вчених. До академічного складу Гарварду входило 40 лауреатів Нобелівської і 44 лауреати ПулiтцерiвcькоТ премiТ. Гарвард закiнчили ciм президентiв США.

Канада, що викликає особливий інтерес у українських студентів, представлена шістьма університетами, причому два з них входять у п'ятидесятку найкращих - Унiверcитет МакГiлл (21-е мюце) та Унiверcитет БританськоТ Колумбн (46-е мicце).

Тільки один учбовий заклад Центральної і Латинської Америки увійшов до cвiтового рейтингу - Нацюнальний автономний унiверcитет у Мекcицi, вщомий найбтьшою у cвiтi кiлькicтю cтудентiв, що навчаються в його cтiнах. Вiн поciв 195е мюце з двохсот найкращих.

Сврола. Якють европейськоТ оcвiти, що мае багату icторiю розвитку, як i раніше, здобуває світове визнання. Велика Британія ще раз підтвердила статус світового освітнього центру: тридцять з двохсот найкращих ВНЗ світу розташовано тут. Оксфорд і Кембридж на рівних конкурують з університетами США, посщаючи в cвiтовому рейтингу 5-е i 6-е мicця вщповщно. Серед п'ятдесяти "най-най": Лондонська школа економiки (11-е мюце), Лондонський iмперcький коледж (14-е мicце), Манчестерський унiверcитет (43-е мicце), Школа сходознавства й африканютики (44-е мюце) та Единбурзький унiверcитет (48-е мюце). Один з найкращих учбових закладiв у Свропi розташовано в Швейцарн. Швейцарський федеральний технологiчний iнcтитут у Цюрiху (10-е мicце), у cтiнах якого вчився Альберт Ейнштейн, замикає десятку лідерів провідних університетів cвiту. Крiм того, до списку увiйшли 17 навчальних закладiв Нiмеччини i 8 - Францн. Невеликi, але багатi краТни Свропи - Голландiя, Авcтрiя, Бельгiя, Даыя i Швецiя -можуть поправу пишатися рівнем освіти, який дають їхні ВНЗ. Голландія представлена в рееcтрi лiдерiв шicтьма унiверcитетами, Авcтрiя - трьома, а Бельгія, Данія і Швеція мають по два "делегати" в цьому престижному переліку найкращих.

Університети Іспанії, Італії, Норвегії та Фінляндії також входять до списку, хоча й не втрапили у п'ятдесят найкращих вузів. Відсутні представники Греції й Португалн, а також краТн Схiдно^ Свропи. Роciя може пишатися тiльки одним рекордсменом - Московським державним унiверcитетом iм. М. В. Ломоносова (92- е місце). І це непоганий показник, враховуючи недостатнє фінансування ВНЗ, труднощі перехідного економічного періоду в країні і серйозний відтік академічного викладацького складу на Захід. За даними дослідження, МДУ досить високо цiнують у свт.

Азiя . Незважаючи на лидерство Заходу в сетевому рейтингу вищих навчальних закладів, представництво Азії у списку найкращих ВНЗ вражає. На думку укладачів, вони розташовані головним чином у Японії, Китаї та Сінгапурі. В Японії, яка має другу за рівнем розвитку (після США) економіку, розташовано шiсть унiверситетiв-призерiв. Серед них Тоюйський уыверситет (12-е мюце), який е найкращим учбовим закладом Азн, та Кiотський унiверситет (29-е мюце). Бiльшiсть полiтичних дiячiв та бiзнес-елiти Японн - випускники названих вузiв. Услід упевненою ходою крокує Китай. Вражає швидкість, з якою ця країна вливається в еліту світової спільноти, зокрема, завойовує бали у сфері вищої освіти. Три китайські університети входять до списку двохсот найкращих у світі. Б^ьш того, Пекiнський унiверситет утримуе 17-е мюце в свiтовiй класифжацн i друге (після Токійського) місце серед вузів Азії, що відзначилися. Третє місце в групi азiйських унiверситетiв i 18-е в свiтовому рейтингу належить представнику маленького Сiнгапура - Нацiональному унiверситету Сiнгапура. Непогано йдуть справи і в таких невеличких, але перебуваючих у стані бурхливого розвитку, країнах Азії як Південна Корея, Малайзія, Гонконг і Тайвань. Індія, незважаючи на швидкий розвиток у сфері технологій і чисельність населення понад один мільярд, в^дзначаеться всього одним ВНЗ - 1нд!йським технололчним iнститутом (41-е місце). На Близькому Сході високі показники у двох університетів, обидва з яких розташовано в lзраТлi (93-е i 158-е мюця).

Австралiя i Нова Зеландiя. Рейтинг унiверситетiв Зеленого континенту теж цікавий для українських та російських студентів. Посідаючи четверте після США, Великої Британії і Німеччини місце за кількістю вищих учбових закладів, що потрапили до списку, Австралія за правом може пишатися статусом одного зі свiтових центрiв осв!ти. З чотирнадцяти унiверситетiв, що увiйшли до престижного переліку, шість посідають почесні позиції серед п'ятдесяти найкращих у світі. Провідним університетом Австралії визнано Австралійський національний унiверситет (16-е мюце). У списку значаться також Уыверситет Мельбурну (22-е мюце), Унiверситет Монаш (33-е мюце), Уыверситет Нового П!вденного Уельсу (36-е мюце), Сiднейський уыверситет (40-е мюце) та Уыверситет КуТнсленда (49-е місце). Нова Зеландія - ще одне популярне серед українських студентів місце навчання - представлена в золотому реєстрі трьома університетами, найкращий з яких - Університет Окланда - посідає 67-е місце в світовому рейтингу.

Африка . Африканський континент належить до числа аутсайдерів і не має жодного представника в світовому рейтингу найкращих ВНЗ.

Статистика свідчить, що сьогодні якісну освіту можна здобути як у США та Європі, так і в Азії й Австралії. Незважаючи на кількісну і якісну перевагу Заходу, успіхи азійських країн у сфері вищої освіти очевидні.

Отож, Топ 10 yнiверcиmеmiв cвimy виглядить наступним чином :

• 1.    Harvard University, United States

• 2.    California University Berkeley, United States

• 3.    Massachusetts Institute of Technology, United States

• 4.    California Institute of Technology, United States

• 5.    Oxford University, United Kingdom

• 6.    Cambridge University, United Kingdom

• 7.    Stanford University, United States

• 8.    Yale University, United States

• 9.    Princeton University, United States

• 10. ETH Zurich, Switzerland

• 2.    Репутація серед роботодавців 10% - запрошення до участі розсилаються по компаніям всіх індустрій, розміром від ста співробітників і вище. Відповідати можуть як директора з персоналу, так і топ-менеджери, які безпосередньо працюють зі свеженанятих випускниками вузів.

• 3.    Співвідношення викладацького складу до числа студентів 20% -джерелом цих даних є не тільки відомості самих вузів, але і дані державних організацій. По можливості дані перевіряються за кількома відкритими джерелами для більшої достовірності. Враховується кількість студентів повного циклу навчання і число викладачів на повній зайнятості, заочників і поставочників -вважаються прийнятними по конверсії 1 до 3 . Цей показник в українських університетах один з найкращих у світі. .

• 4.    Індекс цитованості 20% - цей критерій включає в себе кількість цитат з опублікованих наукових досліджень на число викладачів і дослідників, що працюють у вузі як в основному місці роботи протягом як мінімум одного семестру. З 2004 по 2007 цитування вираховувалася на основі бази даних Thomson, з 2007 року на основі бібліометричної бази даних Scopus від Elsevier. У розрахунок приймаються опубліковані за останні п'ять років матеріали, самоцитування не враховуються. База даних Scopus містить більше публікацій на відмінних від англійської мовах і більшу кількість вузькоспеціалізованих наукових видань невеликого тиражу в порівнянні з базою даних Thomson, а також має більш високу кількість індексованих журналів російською мовою. На жаль, це один з найскладніших для підвищення показників для українських та російських вчених - як в силу слабкого володіння англійською мовою, так і в силу ряду інших причин: закриті дослідження, відсутність міжнародної публікації в числі пріоритетів, складні зв'язки між НАНУ і ВУЗами.

• 5.    Частка іноземних студентів 5% - найбільш легка для отримання статистика, яка відображає ступінь привабливості навчального закладу на міжнародній арені. Враховуються студенти, які є громадянами країн, відмінних від країни навчання, і які навчаються на кампусі вузу протягом як мінімум семестру і не є студентами по обміну.

• 6.    Частка іноземних викладачів 5% - як і в попередньому випадку, враховуються викладачі, що працюють на умовах повної зайнятості або на півставки, і проводять в університеті не менше одного семестру.

Зупинимось ще на декількох авторитетних і популярних світових рейтингах .

THE-QS World University Rankings 2009 - ТОП-200 кращих yHieepcumemie світу. Тижневик «The Times Higher Education» (додаток до британської газети «Times»), присвячений вищій освіті, і міжнародна компанія «QS»(Quacquarelli Symonds), що спеціалізується на навчанні за кордоном, щороку публікують свій рейтинг кращих навчальних закладів світу.Зупинимося більш детально на вимогах цього рейтингу. Оцінка найкращих університетів світу в рейтингу QS проводиться на основі шести критеріїв:                              1.

Академічна репутація 40% - спирається на думки професорів і викладачів, які ведуть наукову діяльність, а також вищого керівництва університетів, про те, в яких навчальних закладах світу наукові дослідження по їх зоні компетенцій проводяться на найвищому рівні. Це сукупна оцінка, враховуються дані за останні 3 роки. Респонденти називають кращі вузи в кожній області наукових досліджень і кращі вузи тих регіонів, з якими вони знайомі.

Академічний рейтинг університетів світу (ARWU)- історично перший глобальний рейтинг. Його авторитет дуже високий, тому аналіз результатів цього рейтингу вважається важливим.

Рейтинг кращих університетів Великобританії газети «Таймс» 2010 р. («Times Good University Guide 2010») складений на основі результатів опиту студентів по всій Великобританії.

Рейтинг кращих англійських університетів на погляд "The Guardian" 2010 р. А кадемічний рейтинг "The Guardian" , в якому університети оцінюються за рівнем викладання і підготовки студентів.

Guardian University Subject Rankings 2010 - академічний рейтинг університетів Великобританії "The Guardian" за спеціальностями (для програм Бакалавріату). Світовий рейтинг бізнес-шкіл – 2008 (за версією "Financial Times"). Газета «Financial Times» проводить щорічну оцінку провідних бізнес-шкіл в світі, університетів та інших закладів, що пропонують програми з бізнесу, менеджменту, управління та розвитку лідерства. Ця оцінка складається за результатами опитів та інтерв’ю учнів, випускників і працівників бізнес-шкіл.

Щорічний міжнародний рейтинг вузів ARES (Academic Ranking- European Standards) Світовий рейтинг Европейської науково-промислової палати

Мета статті (Purpose). Проаналізувати основні публічні рейтинги, що визначають місце та роль провідних університетів на локальному та глобальному рівнях. Зупинитись на основних критеріях та індикаторах оцінювання. Зробити порівняльний аналіз діючих рейтингів, показати їх особливості, доцільність і користь.

Методи (Methods). У процесі дослідження застосовано наступні методи: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація.

Результати (Results). Національний університет біоресурсів і природокористування України вельми просунувся вперед у багатьох поважних і визнаних у світі рейтингах. Зокрема, у авторитетному серед роботодавців щорічному рейтингу ARES, котрий за популярністю набирае обертів. Складае рейтинг Европейська науково-промислова палата (Бельгія, Брюссель). Розглянемо більш детально цей таблоїд.

Коротка doeidka. Свропейська науково-промислова палата була створена в липн 1992 року i зареестрована в Свроп1 (Reg № 97740640582) як некомерційна, не політична асоціація, метою якої є зміцнення міжнародних наукових, культурних і економічних зв'язків. ЄНПП активно взаємодіє з провідними освітніми, науковими і виробничими центрами, Європейськими торгово-промисловими палатами, асоціаціями малих і середніх підприємств. В Україні та країнах СНД, ЄНПП діє в рамках міждержавних угод і сприяє зміцненню співробітництва з основними напрямками, визначеними цими угодами.

Рейтинг обробляється автоматично, повністю виключивши залучення людського фактора.Цим самим вдається усунути недоліки Шанхайського рейтингу (основним критерієм є наявність у ВНЗ Нобелівських лауреатів) або QS (випадковий вибір експертів). Рейтинг проходить за 4-ма категоріями оцінок. Кожна категорія містить шість підкатегорій: від найменшого набору відповідних якостей             до             найбільшого             (максимального).

• 1.    Категорія A (AAA, AA+, AА, А+, А) : Висока якість викладання, наукової діяльності та затребуваності випускників роботодавцями ( High quality performance )

• 2.    Категорія B (BBB+, BBB, BB+, BB, B+, B): Надійна якість викладання, наукової діяльності та затребуваності випускників роботодавцями ( Good quality performance )

• 3.    Категорія C (CCC+, CCC, CC+, CC, C+, C): Адекватне якість викладання, наукової діяльності та затребуваності випускників роботодавцями ( Sufficient quality                                                         performance )

• 4.    Категорія D (DDD+, DDD, DD+, DD, D+, D): Неадекватна якість освітно- наукової діяльності та затребуваності випускників роботодавцями з істотним ризиком ( Conditional                                                                  failure )

Результати рейтингу для України і країн СНД оприлюднюються в середині календарного року . Всім ВНЗ, які брали участь в ARES і отримали оцінку C і вище видається диплом.

Що показав рейтингARES-2017. Цього року щорічний міжнародний рейтинг вузів ARES (Academic Ranking- European Standards) привернув особливо велику кількість учасників як в Україні так і за кордоном. Рейтинг проводиться в суворій відповідності до Європейського стандарту (Standards and Guidelines for quality assurance in the European higher education area).Те, що обробка результатів академічної діяльності не залежить від людського фактора і те, що рейтинг практично не залежить від таких параметрів як наявність Нобелівських лауреатів (в рейтингу ARWU, їх відсутність різко знижує рейтинг), робить ARES особливо привабливим, хоча ARES у цьому році показав і деякі несподівані результати. Європейська науково-промислова палата (ЄНПП), що об’єднує роботодавців Західної і Східної Європи, склала рейтинг ARES-2017, який оцінює здатність ВНЗ забезпечити студентів необхідними знаннями, проводити наукові дослідження, а також можливість активно взаємодіяти з майбутніми роботодавцями. У рейтингу українських вищих закладів освіти, котрий містить 73 (у порівнянні з 61 минулого року) кращих університети (це та кількість вишів України, яка взагалі була можлива для оцінювання за критеріями ЄНПП), Національний університет біоресурсів і природокористування України займає почесну 6-у позицію (була 10 у минулому році)і знаходиться вище Ужгородського національного університету, Львівської політехніки та Національного гірничого університету, які раніше були попереду НУБіП України. Зараз ми впритул підійшли до Харківського національного університету ім. Каразіна та Харківської «Політехніки» (відповідно 3 і 4 місця) і знаходимось поруч з Одеським національним університетомім. І.Мечникова та Чернівецьким національним університетом ім.Ю.Федьковича.                    НУБіП вiднесли до категорн ВВВ+, яка включае найбшьшу кiлькiсть pieHie (шiсть) у даній категорії, а саме: надійну якість викладання, широку наукову діяльність і затребуваність випускників роботодавцями (Good quality performance). Слід зазначити, що при складанні рейтингу оцінювались наступні показники: забезпечення якості викладання, наявність стратегічного управління університетом, наявність правил, спрямованих на покращання якості освіти, регулярна оцінка і корекція методів викладання, проведення моніторінгу педагогічних підходів, досягнення викладачів у освітній і науковій діяльності у 2016-17 навч. році (наприклад, запрошення до участі у міжнародних конференціях чи організаціях національних/міжнародних семінарів і конференцій), кількість конференцій і симпозіумів, у яких приймали участь співробітники університету у 2016 році, перелік зарубіжних ВНЗ, з якими університет співпрацював, виконуючи наукові або освітні програми у 2016 році, співвідношення між кількістю публікацій у наукових журналах у 2016 році і числом науково-педагогічних працівників (повних ставок), кількістю НПП з вченими ступенями з кількістю посадових окладів, наявністю програми з розвитку взаємостосунків з потенційними роботодавцями.

Очолили українську частину рейтингу три ВНЗ: Київський національний університет ім. Т.Шевченко, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», Сумський національний університет.Завершуємо огляд наоптимістичній ноті – як вже було відзначено 73 українським університетам вдалося пройти кордон «С» (у порівнянні з 61-м минулого року) .Тобто, маємо позитивну динаміку. Решта університетів виявилися в зоні D (серйозні проблеми з якістю освіти).

Кому потрібен рейтинг ВНЗ? (Погляд з Європи). Євросоюз переглядає свої оцінки вузів. До недавнього часу світовий рейтинг вузів в основному визначався наявністю Нобелівських лауреатів (ARWU) або володарів медалей Філдса (для математиків), а також публікаціями в найпрестижніших журналах Science і Nature, що в загальносвітовому контексті давав вельми скромні оцінки українським вузам.Однак ARWU десятиліттями присуджував високий рейтинг одному Європейському вузу тільки за те, що в цьому вузі в 1930 (!) році стажувався майбутній лауреат Нобелівської премії. Рейтинг QS, напевно більш об'єктивний, але й він піддається в Європейських друкованих виданнях різкій критиці - якщо у випадковому порядку професору з Бразилії пропонують оцінити, наприклад, Сумський національний університет, і на це дають 2 тижні, то навряд чи оцінка Бразильського професора матиме якесь значення крім його особистого сприйняття України. Починаючи з 2013 року, Академічний рейтинг або як його ще називають Єврорейтинг, застосував мережевий підхід і врахував недоліки минулих років. Рейтинг 2013 року ввів додаткові параметри, які не випадково називають Європейськими: роль університету в регіоні, моніторинг наукового і навчального процесу, використання сучасних технологій, інформатизація навчального процесу та низка інших. Зрештою, оцінки українських вузів у світовому контексті кардинально змінилися. В результаті аналізу даних по 2678 провідних ВНЗ світу в число лідерів потрапили деякі українські університети, кращим з яких став КДУ ім. Т.Шевченка. Єврорейтинг 2014 ввів ще один важливий параметр - відношення з роботодавцями. Цей параметр є важливим і підкреслює затребуваність університету в очах роботодавців. Ще зовсім недавно більше 80% Європейських роботодавців при наймі на роботу користувалися авторитетними рейтингами університетів-такими як Шанхайський або QS. А чому б і ні? Така політика різко скорочувала час пошуку майбутніх співробітників, а випускників Оксфорда і Кембриджа розбирали з тією ж швидкістю як, скажімо, випускників

Гарварду або М1Т Массачусетського технолопчного тституту ( Massachusetts Institute of Technology або MIT ) Але ось настали часи кризи. I сталося непередбачуване - в Свроп!, за статистикою, менше 20% роботодавц!в дивляться на рейтинг, а близько 80% вважають, що вс!м в!домий критер!й (складаеться з 4-х основних положень) вже застарів і весь класичний рейтинг повинен бути переглянутий.

Ось що говорить президент концерну С!менс (Н!меччина) Джо Кейсер: "Мене абсолютно не ц!кавить ск!льки Нобел!вських лауреат!в працювали 50 рок!в тому в Ун!верситет! (а це основа Шанхайського рейтингу). Мен! необх!дно бути впевненим, що випускник університету швидко адаптується до виробничої, динамічної і мінливої обстановки, зможе швидко навчатися, а потім навчати інших. "Цей погляд відображає думку більшості роботодавців, котрі успішно пережили недавню економ!чну кризу. Д!йсно, починаючи з 2014 року, европейських роботодавців при прийомі на роботу майбутніх співробітників, менше цікавить к!льк!сть малоцитованих публ!кац!й професор!в ! доцент!в ун!верситету, н!ж участь студентів у спеціальних програмах, запропонованих університетом і спрямованих на сп!впрацю з виробництвом. Ц! програми складають так званий Extra Curicullum . Абсолютно скандальним звучить думка деяких европейських роботодавців, які намагаються довести, що вони надають перевагу випускникам середніх спеціальних закладів (коледжі, технікуми), ніж випускникам тих ВУЗів, в яких немае програм Extra Curriculum . Так що ж це за спеціальні програми, які відкривають двері найпрестижніших Європейських компан!й? Свропейськ! компан!Т хочуть щоб сьогодн! студентам не т!льки читали б додаткові курси ті, хто має досвід роботи на виробництві, але щоб студенти так само брали участь у виробничих (спiльно з ун!верситетами) проектах. Так! спiльнi програми ( наприклад, ODI-Open Disruptive Innovation ), настільки важливі, що Свросоюз вид!лив на Тх п!дтримку к!лька м!льярд!в евро. Велик! ф!нансування сп!льних програм (ун!верситет-виробництво) йде ! на нац!ональному р!вн! в краТнах Свросоюзу. Отже, нин!шн!й роботодавець хоче бачити майбутнього сп!вроб!тника - випускника вищогонавчального закладу, осв!ченою людиною як!й добре пояснили, що таке післякризове, диверсифіковане і динамічне виробництво, який прийме активну участь у виробленні стратегії компанії, який швидко увіллється у виробничий процес, маючи відмінні якості роботи в колектив!.

І якщо поставити в рейтинг ВНЗ, як основний критерій, думку роботодавців а не кількість надрукованих і малоцитованих статей університету (що в принципі теж важливо), результати такого рейтингу виявляться більш ніж несподіваними!

Багато Європейських університетів піднялися з нижчих місць на більш високі. Як тут не згадати приказку «Люблять одних, але одружуються на інших!». Нещодавно проведений Європейський рейтинг дав воістину дивовижний результат - багато Європейських роботодавців прихильно ставляться до випускників кращих Європейських університетів, але перевагу при працевлаштуванні надають тим, хто закінчив, можливо, менш престижний заклад, але пройшов серйозний курс Extra Curriculum . Застосувавши цей критерій до України, маємо наступний результат: такі ВНЗ як КПІ ім.Сікорського, Харківський національний університет ім. Каразіна, Сумський державний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України та інші зайняли вищі місця в рейтингу. Виходить, що випускники цих ВНЗів цілком задовольняють сучасні вимоги роботодавців. Ось що говорить директор Інституту Макса Планка Мартін Стратманн: "У нашому Інституті працюють багато випускників з Росії та України. Особливо багато випускників з КПІ. Ці хлопці відмінно себе зарекомендували і навіть незважаючи на мовний бар'єр і інші початкові труднощі, швидко знайшли мову з нашими співробітниками і вміло працюють в команді. А це високо цінується". Європейський досвід показує, що, ймовірно, і в інших країнах, класичні критерії повинні бути доповнені реальними вимогами роботодавців до випускників, навіть незважаючи на те, що результати рейтингу виявляться досить несподіваними, але безсумнівно набагато більш затребуваними.

Чого вдалось досягти. Уважний читач, напевно, задає собі питання: але ж НУБіП за фактом ще не досяг найвищого щаблю у рейтинговій ієрархії за стандартами Європалати? Адже ж були і раніше якісь здобутки, проводились якісь «рейтинги», займались якісь місця. Так, були. Але це були, здебільшого, місцеві або внутрішньоукраїнські рейтинги, де нескладно було організувати «договірнячок». А в найавторитетнішому рейтингу Європалати (ARES), штаб-квартира якої знаходиться у Брюсселі, НУБіП України до 2014 року не був представлений взагалі. Чому? Основні причини дві: 1) не було чогось особливого, що можна було б показати для зовнішнього вжитку і сприйняття; 2) повністю були занедбані і проігноровані бібліометрія і наукометрія, університет практично був відсутній у Європейському науково-освітньому інтернет-просторі. Що ж було зроблено, яка стратегія спрацювала, що всього лишень протягом двох (!) років НУБіП досяг таких результатів?

Університетам виставлені оцінки . За ініціативи та підтримки ректора С. Ніколаєнка був удосконалений щорічний внутрішньоуніверситетський рейтинг, розроблений А. Шостаком. Були змінені види робіт і часові нормативи до них, акцентована увага на міжнародно-інноваційній діяльності НПП та структурних підрозділів, значно простимульована публікаційна активність. В ході комплексного дослідження використовувалися статистичні показники, а також проводилися масштабні опитування серед тисяч респондентів: студентів, викладачів, роботодавців, представників академічних та наукових кіл і випускників. Тобто, ми отримали потужний і надійний зворотний зв’язок, який давав можливість підсилити мотивацію, включити внутрішні резерви і не розпорошуватись на дрібницях. Раціонально організована робота дала свої результати: вже у 2016 роцi НУБiП зайняв 8- почесне мюце за рейтингом ARES серед номiнованих Європалатою університетів України.

Переможці та призери. Порівняльний аналіз рейтингу ARES-2017 показує, що п’ятірка лідерів Всеукраїнського рейтингу майже не зазнала змін у порівнянні з минулим роком: перше місце традиційно зайняв КДУ ім. Т.Г. Шевченка, серед призерів - також Київська і Харківська «Політехніки», СумДУ, ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Переможці рейтингу отримали досить високі оцінки ( А+ та А ), вони забезпечують високий рівень освіти і є найсильнішими в галузі науково-дослідної діяльності, що підтверджується статистикою і даними репутаційних вимірів. Стійке зростання в рейтингу кілька років поспіль демонструє Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Правда, в поточному році вуз змінив свої позиції в десятці кращих і перемістився з третього на восьме місце. Це зайвий раз нагадує кожному, що «розлаблятись» і почивати на лаврах не слід. А от НУБіП України до своТх трьох ВВВ добавив трудовий « + » i перемютився з 8-го на 6-е мюце з результатом ВВВ+ , що є найвищим показником у досить престижній категорії « В ». З перших двадцяти учасників, які поставили собі за мету підвищення глобальної конкурентоспроможності найкращу динаміку продемонстрували Київський національний дослідницький університет ім. Т.Г. Шевченка і Київська «Політехніка». Ключові драйвери зростання у цих ВНЗ збігаються: поліпшення ресурсної забезпеченості та посилення міжнародної інтеграції.

Болючим моментом для вузів стали кадрові скорочення: кількість викладачів на 100 студентів в 2016 році зменшилася на 2% в порівнянні з 2014 роком. За результатами дослідження фінансування більшості ВНЗ з поправкою на інфляцію має тенденцію до зниження, а для реалізації "указів" щодо підвищення зарплат викладачам у керівництва багатьох вузів велика спокуса кадрової оптимізації. Іншими словами, є передумови того, що забезпеченість студентів викладачами надалі буде знижуватися.Найбільший прогрес університетів – у т.ч. НУБіП України, - полягає в нарощуванні числа наукових публікацій (+ 45% в розрахунку на одного співробітника) і залученні іноземних колег та студентів: за рік їх частка зросла в середньому з 7,3 до 8,4%. Найбільш динамічно вона росте у перших двадцяти ВНЗ -учасниках проекту з підвищення глобальної конкурентоспроможності. Однак найпривабливішими для іноземних абітурієнтів, як і раніше, залишаються медичні вузи: тут їх частка становить 13,8%.

Економіка і юриспруденція коштують дорожче всіх. Згідно з нашими дослідженнями юридичні, економічні та управлінські напрямки продовжують користуватися високим попитом у абітурієнтів. При цьому, за навчання у провідних економічних вузах потрібно заплатити в середньому за рік вдвічі більше, тоді як середня вартість отримання технічної освіти в два рази нижче. Варто відзначити, що кращі вузи з рейтингу активно співпрацюють з роботодавцями, причому, в найбільш тісній зв'язці з ними знаходяться технічні та медичні. У НУБіП співпраця з роботодавцями та профорієнтаційна діяльність поставлені на найвищому рівні. Копія завжди гірша за оригінал. На думку відомого соціолога Анатолія Шостака, подібні рейтинги дуже корисні, так як підстьобують конкуренцію серед вищих навчальних закладів, стимулюють займатися проривними дослідженнями. Адже від цього значною мірою залежить майбутнє країни. Треба підвищувати роль університетів, але водночас не йти сліпо за міжнародними трендами. Копія завжди гірша за оригінал. Треба шукати свій шлях. І тоді студенти з інших країн обиратимуть українську вищу школу місцем для своєї освіти. Сьогодні формат освіти змінився. Якщо раніше людина отримувала його один раз і на все життя, то тепер гасло зовсім інше: освіта через усе життя. І це самим безпосереднім чином впливає на всю вищу систему підготовки кадрів, змушує багато ВНЗ переглядати свої плани розвитку. Такий підхід вимагає великої напруги сил, але зате приносить хороші результати, -переконаний Анатолій Вікторович. Теорія трьох кілець. Не менш важливе питання - підготовка затребуваних економікою фахівців. Протягом довгого періоду система освіти і потреби країни йшли паралельними курсами. Такий стан справ поступово змінюється. У НУБіП з приходом нового керівництва (тобто, починаючи з 2014 року) почалося впровадження професійних стандартів. Хибна практика, коли якість підготовки випускників оцінює сам ВНЗ, відходить у минуле. Теорія трьох кілець: «бізнес-держава-освіта» повинна стати основою для формування в Україні оновленого навчального процесу. Особливо тут важлива взаємодія університетів і бізнесу. Таких форм може бути багато. Це створення базових кафедр, поява корпоративних навчальних центрів, Наукових парків, курсів підвищення кваліфікації, стажування студентів на передових вітчизняних підприємствах та за кордоном, працевлаштування випускників. Тема ця вкрай актуальна, враховуючи той факт, що сьогодні чверть випускників ВНЗ є безробітними. І хоча це явище обумовлене, в основному, соціально-економічними причинами, проте якість університетської підготовки і правильний вибір спеціальності відіграють величезну роль: поки що далеко не всі університети потрапляють в «яблучко». У зв'язку з цим вкрай важливо, щоб уже на стадії прийняття рішення абітурієнт вибирав навчальний заклад за покликанням.

Сьогодні в світі йде боротьба за добре підготовлених фахівців, вони відслідковуються вже на ранніх стадіях. Україна повинна активно включитися в цей процес, інакше ми будемо продовжувати втрачати велику кількість талановитих професіоналів. Особливо ця тема актуальна в технічній сфері, зокрема, машинобудуванні. Очевидним є те, що більшість інженерних ВНЗ випускають напівфабрикати, а не готових фахівців. І одна з причин - відсутність цільової, високотехнологічної виробничої практики. А якщо її немає, немає і інженера. На користь справи не працює і те, що сьогодні в Україні існують кілька визначень кваліфікації: одне в КХ, інше - в законі про освіту, де не згадується наявність професійного досвіду. Це певною мірою дезорієнтує навчальний процес.

А чи всі вони потрібні? Сьогодні в світі діють 37 глобальних рейтингів, понад 20 - національних, є так само локальні. А всього їх більше 400. З одного боку подібна різноманітність благо, але з іншого - в них легко заплутатися. Але в будь-якому випадку кожен рейтинг має своє значення. І допомагає орієнтуватися в безмежному світовому морі вищої освіти. Рейтинги повинні виконувати роль навігаторів для бажаючих мати освіту, допомагати людям вибирати потрібні їм курси і програми. Як дотепно зауважив один з ректорів: всі хочуть одного, але не знають чого і як це отримати. І хтось повинен в цьому допомагати.

Чому саме ARES користується такою довірою? Рейтинг ARES проводиться в суворій відповідності до Європейських стандартів. Чому Європейських? Коли кандидат в президенти США Берні Сандерс намалював картину ідеальної моделі вищої освіти, він не посилався на Гарвард, Єль чи Стенфорд (все з Ivy League); Замість цього він навів за приклад Європейські університети. "Це не радикальна ідея", - писав Сандерс. -"В минулому році Німеччина усунула плату за навчання. Фінляндія, Норвегія, Швеція і багато інших країн світу також пропонують безкоштовне навчання для всіх своїх громадян. Якщо інші країни можуть втілити в життя такі дії, то можуть і Сполучені Штати Америки ". З економічної точки зору, добре відомо, що чим більше освічених людей, тим сильніша економіка країни. Дійсно, Німеччина, Фінляндія і Швеція є одними з найбільш високопродуктивних країн, а їх університети входять в список 200 провідних університетів Європи.

ARES оцінює університети з Європейських позицій, які сфокусовані в першу чергу на якість освіти на заходи, прийняті університетом, спрямовані на підвищення якості освіти та рівень професорсько-викладацького складу.Важливими параметрами рейтингу є міжнародна діяльність університету і роль університету в соціально-економічному та культурному розвитку регіону. Зв'язок з роботодавцями та наукова діяльність, включаючи активне залучення студентів до дослідницької роботи, так само є важливим параметром рейтингу ARES. Чому? Справа в тому (може це звучить парадоксально) Європа поступово відходить від парадигми "розвиток інноваційних технологій" . Ця парадигма замінюється розвитком інноваційних технологій здатних змінити ринки (disruptive technologies). Тільки "disruptive technologies" здатні привести до швидкого підйому економіки.

Висновки і перспективи (Discussion). Отримуючи заслужене міжнародне визнання, ректор НУБіП України, доктор педагогічних наук, чл.-кореспондент Національної академії педагогічних наук Станіслав Ніколаєнко особливо підкреслив: сьогодні НУБіП значно зміцнив свої позиції в рейтингах Європи та України, переступивши за рік з категорії ВВВ в категорію BBВ+. Всього в рейтингу взяло участь 71 вітчизняних ВНЗ, лише 6 з них потрапили в категорію ВВВ+. Висока оцінка якості навчання в нашому університеті, виставлена незалежним мiжнародним рейтингом, - ще одне пщтвердження правильност обраноТ стратеги розвитку уыверситету. I це наша спльна перемога - колективу та керiвництва унiверситету. Разом з тим, нам не варто зупинятися на досягнутому. За рахунок чого були досягнуті такі високі показники ун1верситету? Осв1тн1й процес у НУБiП фунтуеться на 1нтеграци навчання з науковими дослщженнями та профес1йною практикою, розвитку цифрових освітніх ресурсів і сервісів, на впровадженні електронного навчання як доповнення до традиц1йного, на впровадженн новiтнiх осв1тн1х технолопй.

В ун1верситет1 розробленi i впроваджуються регламенти, що визначають щорічний моніторинг думки роботодавців про якість підготовки випускників, за результатами яких проводиться коригування та оновлення освітніх програм. Розроблено i впроваджено регламенти, що визначають вимоги до випускних кваліфікаційних робіт (дипломних проектів): всі роботи проходять перевірку на антиплагіат за допомогою спеціального програмного забезпечення; обов'язкове отримання практично значущого результату, що забезпечується прив'язкою кожної роботи до проблематики конкретного пщприемства, де студент проходить кiлькамiсячне стажування в рамках практико-1нтегрованого навчання. Ц1нн1сть отриманого результату  пщтверджуеться вщгуками замовника роботи, наявнютю публiкацiй в наукових та науково- практичних виданнях. - Особливсть рейтингу ARES в тому, що вiн орiенmованuй на аналiз взаемодп уыверситету та зовнiшнього середовища -перш за все, роботодавщв. Тому основний блок питань в рейтингу пов'язаний з тим, наскільки університет погоджує свої освітні програми з потребами ринку, чи існують в університеті методики оцінки освіти з боку роботодавців і сmуденmiв. Крiм того, в меmодuцi рейтингу враховуеться спiввiдношення викладачів і студентів, якість матеріальної бази університету і так даль НУБiПУ щорiчно показуе зростання за вама названими показниками, причому, за окремими - у рази, - прокоментував ситуац1ю Анатол1й Шостак. -Результат НУБiП ми оцiнюемо як значний, тим бiльше що в рейтингу взяли участь провiднi укранськ та зарубiжнi унiверсumеmu. Це ще раз доводить, що для надання якісних освітніх послуг потрібно орієнтувати їх, в першу чергу, на потреби ринку пращ

Крім основних, перерахованих параметрів, до рейтингу включаються й такі показники, як 1нформатизац1я, рiвень пiдвищення квалiфiкацiТ науково- педагогічних процівників (НПП), міжнародне визнання НПП, членство в європейських академіях наук, нагороди, видані підрозділами Європейської торгово-промислової палати та Єврокомісією, взаємодія з роботодавцями. У ARES приймається до уваги не тільки відповідність якості до євростандартів, але також індивідуальність університету, зв'язок з роботодавцями та роль університету в розвитку національної та місцевої економіки і культури. Що стосується участі у розвитку місцевої (регіональної) економіки, то тут маємо колосальні зрушення – існує тісна, конструктивна співпраця між НУБіП і Київською обласною державною адміністрацією…

Успішна приймальня кампанія 2016, престижний диплом ARES - це все радує і вселяє оптимізм. Але, якщо ми хочемо зберегти своє місце під сонцем на великій освітянській «поляні», нам потрібно не тільки зберігати, але й день за днем нарощувати свої конкурентні переваги. Для цього у НУБіПУ є все - висока кваліфікація, інтелект викладачів, сильна матеріально-технічна база, сучасні освітні технології і не заморочене, сучасно мисляче керівництво. Завдання одне -всім разом працювати над підвищенням якості освіти в університеті.

Відомо, що все пізнається в порівнянні. А тепер порівняємо Національний університет біоресурсів і природокористування України з деякими університетами Росії, країн СНД та США. Поза сумнівом, читачам буде цікаво, як виглядить наш університет на фоні інших університетів держав пострадянського простору, а також передових европейських країн та, наприклад, Сполучених штатів Америки. Європалата проводить таке оцінювання. Щоб порівняння було коректним і співставним розглянемо лише ті університети, котрі знаходяться в діапазоні категорії ВВВ+ (6-й, найвищий ступінь).

Таких знайшлося:

• -    США – 9;

• -    Україна – 6;

• -    Білорусь – 2;

• -    Казахстан – 6;

• -    Азербайджан – 2;

• -    Російська Федерація – 12,                                  зважаючи

на те, що у РФ кількість ВНЗ НАБАГАТО більша, ніж в УКРАЇНІ, то за питомим показником Україна йде попереду.

Така розстановка ВНЗ була за результатами 2016 року. НУБіП був у діапазоні (ВВВ).